група.ua

Цей матеріал вийшов раніше англійською та польською мовою на сайті Нацбанку Польщі http://​www​.obser​wa​tor​fi​nan​sowy​.pl/ у скороченому вигляді адаптованим до польських умов. Повний текст може бути цікавим з огляду на деталі, опущені з огляду на те, що іноземному читачеві складно було б їх збагнути без грунтовного попереднього знайомства з темою. Водночас, з огляду на ту саму специфіку питання зачіпалися ті, які лежать на поверхні.

В Польше готовится к подписанию беспрецедентный контракт на 100 миллиардов долларов о поставках российского газа. Если раньше Польша импортировала до 75% газа из России, в соответствии с новыми соглашениями она станет стопроцентно зависимой от российского газа до 2037 года. Это при том, что в Польше подтверждены значительные залежи сланцевого газа. Перспектива завершения российско-польских переговоров стала поводом обсудить газовые темы с Александром Нарбутом, независимым экспертом по энергетическим вопросам

- Давайте сначала проясним, что произошло с РосУкрЭнерго? Как ему удалось воскреснуть? Одно время создавалось впечатление, что оно уже не возродится.

- Здесь нужно понимать главное: его никто не похоронил. Read the rest of this entry →

Напередодні Дня незалежності хочеться ще раз подивитися на нас, які ми є. Обговорення у Фейсбуку показують, що уявлення наші про нашу країні часто далекі від дійсності. Видавати бажане за дійсне – видно, таки частина людської натури, а відтінків бажань багато.

Знайшов серед книжок ветерана багатьох політичних дискусій – збірку “Українське суспільство 1994 – 2001. Результати опитування громадської думки”. Книжка давня, але знакова, дозволяє багато явищ прослідкувати у розвитку. Те, що проект виконувався Інститутом соціології НАН України (В.Ворона, Н.Паніна, Є.Головаха), фірмою Социс (М.Чурилов) та Фондом «Демократичні ініціативи» (І.Кучерів) та ще й “по-грантоїдськи” – на кошти Фонду Ч. С. Мотта, а не державним коштом чи на гроші олігархів, дає підстави довіряти результатам проекту. Read the rest of this entry →

Внизу — частина інтерв’ю з лідером рок-гурту “Океан Ельзи”, відомим громадським діячем Святославом Вакарчуком. Я записав цю розмову 4 серпня для “Українського альманаха”, видання Об’єднання українців у Польщі. Оскільки альманах є щорічним, товстим виданням, яке побачить світ лише наприкінці цього року, з люб’язної згоди редакції подаю відповіді на питання, які були актуальними віддавна і на цей момент залишаються в Україні актуальними в контексті певних інтенсивних дискусій. Дякую Ростиславу Крамару за ідею інтерв’ю, яка з’явилася при обговоренні в мережі Фейсбук перспектив пісні “Небо над Дніпром” стати матеріалом для наступного відео ОЕ.

- Ми з Вами живемо в країні, яка стала незалежною порівняно нещодавно. Розвиток України йде складно. Це розуміли і Франко – відомі його слова «Ти, брате, любиш Русь…» (С.В. перебиває і продовжує цитувати Івана Франка: «…як хліб і кусень сала»). Люди, які вболівають за цю країну і прагнуть щось робити для неї, обирають для себе непростий шлях. Що для Вас означає бути українцем, бути українцем сьогодні?

- (Посміхається задумливо). Це складне питання. Read the rest of this entry →

Знову пішли заклики від Юрія Андруховича до розділу України — у новій публікації на УНІАН. Після того як інформацію про інтерв’ю відомого письменника подав ще один популярний інтернет-ресурс, джин пішов гуляти Україною.

Внизу подаю місця, з якими я не згоден, з яких хочеться розсміятися іронічно чи навіть гомерично.

Про виїжджати з України — це вже навіть не смішно. Що мають думати українці за кордоном, яким думка про Батьківщину дорога, коли ті, у кого ноги в теплі в Україні починають нарікати і навіть нити? Read the rest of this entry →

Vik­tor Frankl on Youth in Search of Mean­ing 1972

Я одразу став фанатом цього відео від 1972 року.

Як твердить філософ Віктор Франкл, щоб отримати людину, якою вона має бути, треба ставити перед нею цілі вищі, ніж ті, до яких вона прямує.

Це можна у всіх сферах застосувати.

Журналісти, наприклад, згадають Франкла не раз, коли їх менеджери знову схилятимуть до жовтизни.

Хороша книжка Франкла вийшла в перестроєчні часи — Человек в поисках смысла.

Шапка Мономаха

«… Дуже приємно, що ви … не відмітаєте, а серйозно роздумуєте на цю тему. В Україні є цілий монархічний рух, який очолює геніальний письменник Густав Водічка (Юрій Тимчій). Думаю, що ця справа потребує, перш за все, публічності і обговорення»

Так почалась дискусія, що стала основою для статті, яку ви читаєте. Ця стаття є спробою відповісти на питання, пов’язані з доцільністю запровадження монархічного ладу в Україні в наш час.

Ви можете запитати: «Що за нісенітниця? Невже це настільки нагальна проблема, аби витрачати на неї час?». Якщо є патріоти України які переймаються ідеєю монархії, то вона як мінімум варта того аби її обговорити. А по кількості навіжених фантазій які стали реальністю за останні роки Україна може дати фору студії Pixar. Перефразовуючи відомого кіногероя «…не варто недооцінювати непередбачуваність можновладців…», ми вже переконались, вони цілком можуть утнути речі значно більш навіжені за монархію.

Я не ставлю собі за мету розглянути у статті всі аргументи «за» та «проти» монархії — сподіваюсь, читачі доповнять мене в коментарях.

Read the rest of this entry →

В центрі Києва – сучасний книжковий магазин. Навіть – цілий клуб.

- У Вас є Махатма Ганді? Його твори або щось про нього?

Продавець з підкресленим бюстом і в босоніжках з пластмасовими бантами напружилася.

- Как? На букву «му»?

- На «ем».

Набирає в комп’ютері: Мохатма.

- Перепрошую, пишеться через «а». Read the rest of this entry →

Без надії таки сподіватись.
Леся Українка

Зустрічаючись у 1995 році з народними депутатами України, Збігнєв Бжезінський задав питання, що робиться в Україні не для розбудови держави, а для розвитку нації. Українські парламентарі були заскочені питанням Бжезінського.
Навесні 1995 року, у виступі на радіо «Свобода» професор української історії Гарвардського університету Роман Шпорлюк зауважив, що Галичина як П’ємонт української державності себе вичерпала.
На новому етапі, коли доля держави залежить головно від ефективності вирішення економічних проблем, Галичина не виявляє необхідної мобільності. При тому, що мала приватизація в цілому по Україні ледве на третину встигає за графіком, визначеним на 1995 рік, її темпи в Галичині чи не найнижчі в Україні.
Наперекір численним прогнозам, Схід України (зокрема, його порівняно невеликі міста) виявляє більшу активність та гнучкість в економічному реформуванні. Беручи до уваги те, що економічний прогрес є найкращим, а сьогодні, напевне, і єдиним гарантом державності, регіон, що є відносно успішним в економіці, об’єктивно до більшої міри «український», ніж той, що засидівся на старті економічних перетворень. Read the rest of this entry →

Після закінчення президентських виборів, важливим предметом обговорення у суспільстві стали вибори до місцевих рад. У фокусі не тільки дата майбутніх виборів, але й можлива зміна виборчої системи. “Кому вигідно?” – як завжди, головне питання. Спробуймо розібратися, відштовхуючись від інтересів виборців.

Існуюча пропорційна система не відображає інтересів місцевої громади. Вона пристосована до потреб партійно-політичних угруповань загальнодержавного рівня. Місцеві осередки партій не мають вирішального впливу на те, хто стане кандидатом на виборні посади у місцевому самоврядуванні. Останнє слово – за партійним керівництвом в центрі. А воно майже нічого не знає про місцеву громаду, її проблеми та потреби. І – що гірше, не дуже хоче дізнатися. Read the rest of this entry →